Планку для підвіски кухонного начиння досить закріпити до стіни у двох-трьох крапках. А на ній можна зручно розмістити велика кількість різних предметів, для кожного з яких, не будь планки, довелося б свердлити свій кріпильний отвір. Подібний принцип кріплення полиць і кронштейнів можна використовувати й у ванною.

небольшой комплект із одноколірних плиток. Комбінуючи плитки різних тонів з білими й один з одним, можна створити чудові малюнки. Розмір цих плиток- 100×100 мм.
сантехника, придбана для облаштованості ванної кімнати, — ванна й підстава під неї, умивальник, унітаз, змивний бачок.

Проблема при свердленні отворів у керамічній плитці полягає в тому, що свердел зсковзує по гладкій глазурованій поверхні з наміченої крапки свердління й урізатися в матеріал у потрібному місці не вдається. Допомогти отут можуть кілька смуг клейкої малярської стрічки, наклеєних на стіну в місці свердління й утримуючих інструмент у перший момент.
при свердленні отворів у керамічній плитці ударний режим не використовують. Шурупи при кріпленні предметів не слід занадто сильно затягувати, інакше плитка може розтріснутися.

За допомогою двосторонньої клейкої стрічки на керамічній плитці можна закріпити дзеркала й інші предмети. При кріпленні дзеркала монтажну стрічку наклеюють на його тильну сторону, розташовуючи смуги стрічки вертикально. У верхній частині дзеркала таких смуг повинне бути вдвічі більше, чим у нижній. Дзеркало приклеюють до стіни після ретельного приміряння, тому що змінити його положення потім буде важко. Щоб зняти приклеєне дзеркало зі стіни, використовують сталевий дріт, до кінців якої для зручності прикріплюють ручки. Дріт заводять за дзеркало й повільно «розпилюють» з`єднання.

Предмети, що мають хоча б невелику плоску поверхню, яка прилягає до стіни, можна іноді прикріпити до керамічного облицювання й без шурупів, а значить і без свердлення отворів у плитці. У цьому випадку кутові скляні полички вставлені в з`єднані «на вус» П-Образні профілі з анодируваного алюмінію. Профілі кріплять до керамічної плитки особливо міцною клейкою стрічкою, попередньо за допомогою рівня ретельно розмітивши їх положення. Полички зроблені із прозорого скла товщиною 6 мм. Довжина прямих сторін поличок не повинна перевищувати 20 див.

Вибірка борозенок для проведення вручну — робота досить важка. Для цього можна пристосувати кутову шліфувальну машинку, установивши її в напрямний полозок із захисним кожухом і з`єднавши кожух з пилососом. Канавки в стіні з поробетона легко вибрати й вручну спеціальним шкребком або за допомогою електродриля, оснащеною фрезерною насадкою саме для цієї мети.

Насамперед необхідно скласти докладну схему електропроводки й схему прокладки ліній із вказівкою точок підключення й видів проводів. До цієї роботи потрібно залучити професійного електрика.
в сухих приміщеннях під штукатуркою найпростіше прокласти плоский кабель із двох або трьох проводів. Однак на практиці частіше прокладають кабель круглого перетину ( у пластиковій захисній оболонці), який годиться для приміщень як з нормальної, так і з підвищеною вологістю. В останніх електропроводка повинна підключатися через окремий автомат захисту мережі. Крім того, у приміщеннях з підвищеною вологістю монтують вимикачі й розетки в брызгозащищенном виконанні.

Кількість і номенклатура побутових електроприладів і електроніки в наших будинках з кожним роком усе збільшуються.
а щоб ними зручно було користуватися, необхідно правильно, зі знанням справи змонтувати електропроводку.

монтаж і підключення електропроводки може виконати підготовлений і досвідчений у цій області домашній майстер. Але навіть якщо власного досвіду й знань недостатньо й без допомоги професіонала-електрика не обійтися, однаково частина підготовчих робіт можна виконати самостійно. До цих робіт можна віднести, наприклад, видовбування канавок під проведення й прокладку їх до місць підключення.
провода слід прокладати від розподільних коробок тільки вертикально або горизонтально, дотримуючись зон розташування проводки, установлених на підставі практичного досвіду.

чтобы при підключенн электроустановочных обладнанн не переплута проведенн, вони кінец у розподільн коробк маркірува шматочок ленты, що самоклеящейся,

обнаружение ПРОВЕДЕННЯ В СТІНІ
современные металлоиска-тели можуть не тільки виявити проведення або арматури в стіні, але й показати їхнє розташування й глибину прокладки. Крім того, за допомогою метав-лоискателей визначають, чи перебуває проведення під напругою чи ні.

зоны розташування електропроводки ( відповідно до німецьких норм ДИН). Якщо вимикачі або розетки встановлюють за межами цих зон, їх підключають, використовуючи вертикальні або горизонтальні відгалуження.

1 Під час відсутності напрямного косинця необхідно розмітити по всім периметру блока, що раскраиваемого, лінії розпила. Для цього можна використовувати звичайний косинець із упором і кольорові крейди.
2 Для вирівнювання крайок блоків або плит і зняття фасок з їхніх ребер користуються спеціальним рашпілем, а для вирівнювання пластей — шліфувальним утюжком.
3 Для більш тонкого шліфування й округлення фасок застосовують виброшлифовальную машинку зі шкуркою зернистістю 80. До машинки можна підключити пилосос.
4 Кабельні введення, вирізи для труб, гнізда для урізання фурнітури виконують трубчастим рашпілем.
5 Меблі з ніздрюватого бетону й стіни з`єднують на металевих куточках. Елементи, що не випробовують високих навантажень, можна приклеїти до стіни.
6 Клей (суху суміш) зачиняють водою, доводячи розчин до густотекучей консистінції. Для перемішування розчину використовують «веселку», закріплену в патроні електродриля.

Поряд із цільною деревиною й деревними матеріалами меблі виготовляють і із пластиков, металу, скла, картону. Порівняно недавно меблі стали робити й з пінобетону.

основными компонентами при виробництві, наприклад, піносилікату служать вапно й кварцове пісок, що зазнають спеціальної обробці, у процесі якої у вапняно-піщаній суміші утворюється безліч повітряних пухирців. Цим і пояснюється мала питома вага й гарна оброблюваність цього матеріалу.
для пиляння, свердління й додання елементам з піносилікату необхідних форм годяться звичайні деревообробні інструменти, що ріжуть елементи яких — із твердого сплаву. Втім, пиляти такий ніздрюватий бетон можна й звичайної отслужившей свій строк ножівкою по дереву, особливо якщо мова йде про малий обсяг робіт.
из ніздрюватого бетону можна виготовити, а точніше звести різні предмети меблів: полки й столи, кушетки й шафи. Щоб не зашкодити підлога, під перший ряд кладки необхідно послати розділову плівку. Високі спорудження, наприклад, стелажі краще з`єднати зі стіною, тоді вони будуть більш стійкими. З`єднують елементи з ніздрюватого бетону на клейовому розчині, що зачиняється водою, приготовленому із сухої суміші. Життєздатність цього розчину — кілька годин, так що часу для можливих коректувань кладки цілком достатньо.
наружные ребра елементів з ніздрюватого бетону бажане скруглить або зняти з них фаски. Що утворювалися при цьому тіньові шви додадуть кладці додатковий шарм. Опорні бруски під полки, полкодержатели, петлі й іншу фурнітуру кріплять на спеціальних дюбелях і шурупах. Плоскі елементи для прибудов можна прикріпити на монтажному клеї.

До решетування підігнані деталі обшивки крепляют (із кроком 15-20 див) саморезами 3,5×35 мм без попереднього
сверления отворів. Однієї зарядки акумулятора саме вистачить на всі роботи з однієї стіною: і решетування змонтувати, і обшивку навісити.

на зовнішніх кутах віконного прорізу закрепяют пластикові захисні куточки. При монтажі потрібно стежити, щоб їх крайка була прямій по всій довжині, а полки щільно прилягали до гипсокартону.

все стики перед шпатлюванням заклеїли стекловолоконной серпянкой. Слід зазначити, що вітчизняна серпянка
показала себе не гірше імпортних.

шпатлевание стиків проводять в 2-3 приймання, використовуючи спеціальну шовну шпаклівку UNIFLOTT для гипсокартона. Спочатку для заповнення поглиблень користуються вузьким шпателем. шари, що вирівнюють, шпаклівки наносили вже широким шпателем. У завершення по зашпатлеванным ділянкам проходять шкуркою середньої зернистості.